Цікаві факти

    Листування між першими особами держав велося ще з давніх часів. Перші згадки про поштове сполучення (правда, не систематичне) Гетьманщини датуються 17 століттям: ще Богдан Хмельницький вів листування як з провідними політиками сусідніх країн, так і з козацькою старшиною. Процес написання одного із козацьких листів, який навіки залишиться в історії країни та мистецтва, зображений на знаменитій картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».  

         У столиці нашої держави пошта з'явилась у 1669 році. Саме в березні цього року гетьман Дем'ян Многогрішний підписав угоду з московським урядом, яка увійшла до історії як «Глухівські статті». В одному із пунктів договору йшлося про те, що потрібно «влаштовувати у малоросійських містах пошту за московським зразком». З того часу київська пошта не раз видозмінювалася. Тепер головний київський (та український) поштамт знаходиться на вулиці Хрещатик, 22.  

       У Львові перша пошта, зроблена за європейським зразком, з'явилась у 1629 році. Король Польщі Сигізмунд ІІІ дозволив італійцю Роберто Бандінеллі відкрити поштове відділення у Львові. У цьому відділенні працювало 12 кур'єрів, один з яких був за головного. Свої листи львів'яни отримували та відправляли щосуботи. Листи зі Львова відправлялись у двох напрямках: через Варшаву до Кракова та Ґданська. Цікаво, що сам Бандінеллі був настільки відданий своїй професії, що й помер, виконуючи обов'язки: він поїхав до Відня, щоб там домовитися про доставку кореспонденції, де й відійшов у кращий світ. Пошта Бандінеллі розташовувалась у кам'яниці на площі Ринок. Нині там знаходиться львівський Музей пошти.

        Пошта, заснована паном Бандінеллі у Львові (1629 рік), вважається найстарішою у Східній Європі. 

     Існувала навіть підпільна пошта України. За підтримки Організації українських націоналістів (ОУН) випускалися спеціальні марки для цієї пошти. Але використовували їх не за прямим призначенням: за допомогою цих марок члени ОУН намагалися привернути увагу світової спільноти до скрутного становища в України.

            Федір Фекета (листоноша, якому встановили пам'ятник у Перечині) щодня долав пішки понад 60 кілометрів. Жив він у селі Тур'ї Ремети, і кожного дня в будь-яку погоду Фекета ходив до Ужгорода по листи, газети та грошові перекази. Називали його «послом». 

        Перший у світі пам'ятник листоноші спорудили у 1838 році у селі Тур'ї Ремети на честь того ж Федора Фекети. Передрікали, що зі швидким розвитком інтернету звичайна пошта скоро взагалі зникне. Проте скільки вже часу багато людей у світі є активними користувачами інтернету, а стара добра пошта все ж існує. І, напевно, буде існувати ще не один десяток років.

Національний оператор поштового зв’язку України презентує всім поціновувачам українських поштових марок новий випуск електронного журналу «Філателія України».

Гортаючи електронні сторінки свіжого видання, ви дізнаєтесь не тільки про анонси найближчих випусків поштових марок, а й філателістичну виставку з нагоди 25-річчя Незалежності України. Крім того, дізнаєтеся про мистецький шлях та творчі надбання київської художниці Наталії Кохаль. Поціновувачі поштових марок закордонних країн довідаються про філателістичні новинки поштових адміністрацій Португалії, Вірменії, США, Австралії та Австрії.

Укрпошта запрошує всіх стати постійними читачами електронного журналу «Філателія України» та брати безпосередню участь у формуванні номерів видання.

Бажаємо приємного перегляду!

Всесвітній день пошти

9 жовтня

Всесвітній день пошти — один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. Проводиться за рішенням XIV конгресу Всесвітнього союзу поштовиків у день створення союзу в 1974 р.

9 жовтня 1874 у Швейцарії представниками 22 країн був підписаний Бернський договір, що засновує підставу Генерального поштового союзу. У 1878 році союз змінив свою назву і став називатися Всесвітнім поштовим союзом. На сьогоднішній день ВПС налічує у своєму складі 189 країн. У всьому світі 9 жовтня відзначається як Всесвітній день пошти. Цей захід проводиться протягом тижня, званого «Міжнародний тиждень листа».

За даними ВПС, «міжнародна пошта говорить на 6800 мовах своїх клієнтів і представляє собою найбільшу протяжну у світі мережу фізичної доставки пошти. Вона призначена для забезпечення надійного, ефективного та економічного перевезення товарів та обміну ідеями. Пошта передає особисті думки друзів на великі відстані. Вона допомагає фірмам різного масштабу знаходити клієнтів і відповідати їх потребам».

Сучасна пошта у багатьох промислово-розвинених державах активно працює в секторі логістики, поштово-банківських послуг, каталожної торгівлі та прямої поштової розсилки, активно розвиває інформаційні технології, гібридну пошту та електронну комерцію.

Цікаві факти про пошту

Всі ізраїльські поштові марки із зворотного боку змащені кошерним клеєм. Поштовий код Санта-Клауса в Канаді записується як НОH ОHО. А у 17-18 століттях в Англії існувала посада королівського відкривача океанських пляшок з листами. Всім іншим, хто відкривав пляшки самостійно, загрожувала страта.

Письмо само
Никуда не пойдет,
Но в ящик его опусти -
Оно пробежит,
Пролетит,проплывет
Тысячи верст пути.

С.Маршак

    9 жовтня - Всесвітній день пошти (World Post Day) - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. Выдзначаэться це свято за рішенням 14 конгресу Всесвітнього поштового союзу (Universal Postal Union) у день створення союзу в 1874 році. А Всесвітнім днем ​​пошти цей день був проголошений на Конгресі Всесвітнього союзу поштовиків, який відбувся в Токіо в 1969 році.

    9 жовтня 1874 в Берні (Швейцарія) представниками 22 країн, у тому числі царської Росії, був підписаний Бернський договір, що підтвердив заснування Генерального поштового союзу. У 1878 році союз змінив свою назву і став називатися Всесвітнім поштовим союзом (ВПС). На сьогоднішній день ВПС налічує у своєму складі 189 країн. По всьому світі, починаючи з 9 жовтня, проводиться Міжнародний тиждень листа.

    За даними ВПС, міжнародна пошта говорить на 6800 мовах своїх клієнтів і являє собою найпротяжнішу у світі мережу фізичної доставки пошти. Вона призначена для забезпечення надійного, ефективного та економічного перевезення товарів та обміну ідеями. Пошта передає особисті думки друзів на великі відстані. Вона допомагає фірмам різного масштабу знаходити клієнтів і відповідати їх потребам.

    Сучасна пошта в багатьох промислово-розвинених державах активно працює в секторі логістики, поштово-банківських послуг, каталожної торгівлі та прямої поштової розсилки, активно розвиває інформаційні технології, гібридну пошту і електронну комерцію.

Цікаві факти про поштову марку

Збирання незвичайних речей може стати захоплюючим хобі. Армія любителів поштових марок налічує кілька мільйонів чоловік. Ці люди спілкуються, обмінюються, відшукують незвичайні предмети свого захоплення.

Не дивно, що вартість самих рідкісних маленьких шматочків паперу може досягати декількох мільйонів доларів. Ці марки є мрією будь-якого філателіста, за ними полюють злочинці. Власники ж докладають всі зусилля, щоб зберегти свій скарб.

Примітно, але самими дорогими марками в світі є ті, які були випущені з шлюбом. Цей або вироби з друкарською помилкою або ж ті, в яких зображення розташовується догори ногами по відношенню до решти тексту. Ці марки надходили в продаж лише першим тиражем.

Потім хто-небудь швидко виявляв помилку, макет переробляли. Подальший тираж марок випускався вже в нормальному і нецікавого для колекціонерів вигляді. Сьогодні збереглися лише одиниці таких бракованих марок, ось чому вони коштують шалених грошей. Про найбільш дорогих марках ми і розповімо нижче.

Z Grill. Цю марку прозвали "Святий Грааль", така форма у її захисного знака. Її останнім власником став колекціонер із США Білл Гросс. Він з самого дитинства задався метою зібрати повну колекцію всіх поштових марок, випущених в його країні в XIX столітті. Збори було повною, не вистачало лише одного - блакитний марки ціною 1 цент із зображенням президента Франкліна. У світі залишилася лише дві таких відомих марки. Одна з них з 1920 року зберігається в публічній бібліотеці Нью-Йорка. А 1998 року інша була виставлена на торги. Гросс не зміг її купити, "Святий Грааль" дістався іншому филателисту на ім'я Дональд Сандмен. Гросс став обходити того, благаючи продати йому раритет. Однак Сандмен погодився обміняти Z Grill на іншу рідкість - блок із чотирьох марок під назвою "Дженні". Тоді Він кинувся до власників цих марок, благаючи продати їх йому. У жовтні 2005 року угода відбулася, за Дженні було заплачено майже три мільйони доларів. Це найбільша ціна, сплачена на аукціоні за марки. Тут же Він обміняв свою покупку на бажаний Грааль. В результаті у Білла Гросса склалася повна колекція поштових марок, випущених в Америці в позаминулому столітті.

Рожевий і Блакитний Маврикій. Ці марки були випущені ще в 1847 році, ставши справжніми раритетами. Номінал червоного кольору - 1 пенні, а синій коштує вдвічі дорожче. Марки були випущені на острові Маврикій згідно з наказом губернатора. Він заявив, що кожен лист або поштове відправлення має бути забезпечене марками згідно з тарифом перевезення. З Англії марок не завозилося, от і було вирішено зробити їх самостійно. Цінність Маврикиев в тому, що в першому випуску містилася помилка. Було написано "Поштове відділення" замість "Поштовий збір сплачено". До того ж це перша британська марка, випущена за межами метрополії. Філателісти дізналися про марку випадково. Одна вдова-француженка як-то розбирала папери свого чоловіка-торговця. Вона виявила лист з острова Маврикій з наклеєними невідомими марками. Сама вона до того часу колекціонувала їх, але невідома новинка зацікавила її. Про відкриття дізнався Жан-Батист Моэнс, відомий колекціонер і творець першого каталогу марок. Він чув про Маврикиях, але ніколи їх не бачив. Філателіст швидко перекупив у вдови марку і почав вивчати її історію. Виявилася, що Маврикії використовувалися головним чином самим губернатором для розсилки запрошень на свої бали, зовсім як у Лондоні. Цікава історія і обмежений тираж залучив до Маврикію увагу філателістів зі всього світу. Однак придбати марки було досить складно. Сьогодні відомо про 23 таких марках. Навіть англійський король Георг V, який був пристрасним філателістом, довгий час не міг придбати блакитну марку. Монарх був змушений втекти з палацу і інкогніто особисто купити Маврикія на одному з аукціонів. Якщо б на торгах стало відомо про участь короля, то ціна злетіла до небес. Сьогодні ця блакитна марка виставлена на огляд під куленепробивним склом в одному з палаців.

Декада з професії "Оператор поштового зв'язку"