Відкритий урок з виробничого навчання

 У рамках місячника методичної комісії інтегрованих професій пройшов відкритий урок виробничого навчання з професії «Оператор комп’ютерного набору», який провела майстер в/н Мінченко Наталя Аркадіївна.

Тема відкритого уроку – «Робота з об’єктами ОС Windows», його методична мета: методика використання проблемних ситуацій при актуалізації та закріпленні знань, використання міжпредметних зв’язків.

Актуалізація опорних знань проводилась з використанням гри «Спіймай помилку». Були розроблені твердження так, щоб учні знайшли в них помилки  з подальшим виправленням. Під час гри  учні проявили логічне мислення та пізнавальну активність.

Пояснення нового матеріалу відбувалося з його практичним поетапним закріпленням. Під час пояснення майстер в/н покроково розглядав з учнями всі можливості «Панелі керування». Учні мали змогу під час пояснення зразу відкривати потрібні діалогові вікна та самостійно встановлювати необхідні параметри операційної системи Windows. Пояснення відбувалося чітко, лаконічно. Учні групи легко сприйняли навчальний матеріал.

Закріплення нового матеріалу було проведено нестандартно: спочатку одній учениці було запропоновано завдання пошукового характеру. Вона повинна була на дошці встановити відповідність малюнку ярликів Панелі керування та їх призначення. Решту учнів брали активну участь у мозковому штурмі, якій влаштувала майстер в/н. Група з поставленим завданням добре справилася.

9 листопада - день української писемності!!!

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

 Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.

Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…

Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.