Листування між першими особами держав велося ще з давніх часів. Перші згадки про поштове сполучення (правда, не систематичне) Гетьманщини датуються 17 століттям: ще Богдан Хмельницький вів листування як з провідними політиками сусідніх країн, так і з козацькою старшиною. Процес написання одного із козацьких листів, який навіки залишиться в історії країни та мистецтва, зображений на знаменитій картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
У столиці нашої держави пошта з'явилась у 1669 році. Саме в березні цього року гетьман Дем'ян Многогрішний підписав угоду з московським урядом, яка увійшла до історії як «Глухівські статті». В одному із пунктів договору йшлося про те, що потрібно «влаштовувати у малоросійських містах пошту за московським зразком». З того часу київська пошта не раз видозмінювалася. Тепер головний київський (та український) поштамт знаходиться на вулиці Хрещатик, 22.
У Львові перша пошта, зроблена за європейським зразком, з'явилась у 1629 році. Король Польщі Сигізмунд ІІІ дозволив італійцю Роберто Бандінеллі відкрити поштове відділення у Львові. У цьому відділенні працювало 12 кур'єрів, один з яких був за головного. Свої листи львів'яни отримували та відправляли щосуботи. Листи зі Львова відправлялись у двох напрямках: через Варшаву до Кракова та Ґданська. Цікаво, що сам Бандінеллі був настільки відданий своїй професії, що й помер, виконуючи обов'язки: він поїхав до Відня, щоб там домовитися про доставку кореспонденції, де й відійшов у кращий світ. Пошта Бандінеллі розташовувалась у кам'яниці на площі Ринок. Нині там знаходиться львівський Музей пошти.
Пошта, заснована паном Бандінеллі у Львові (1629 рік), вважається найстарішою у Східній Європі.
Існувала навіть підпільна пошта України. За підтримки Організації українських націоналістів (ОУН) випускалися спеціальні марки для цієї пошти. Але використовували їх не за прямим призначенням: за допомогою цих марок члени ОУН намагалися привернути увагу світової спільноти до скрутного становища в України.
Федір Фекета (листоноша, якому встановили пам'ятник у Перечині) щодня долав пішки понад 60 кілометрів. Жив він у селі Тур'ї Ремети, і кожного дня в будь-яку погоду Фекета ходив до Ужгорода по листи, газети та грошові перекази. Називали його «послом».
Перший у світі пам'ятник листоноші спорудили у 1838 році у селі Тур'ї Ремети на честь того ж Федора Фекети. Передрікали, що зі швидким розвитком інтернету звичайна пошта скоро взагалі зникне. Проте скільки вже часу багато людей у світі є активними користувачами інтернету, а стара добра пошта все ж існує. І, напевно, буде існувати ще не один десяток років.
